У 1910 році за три кілометри від станції розпочалось будівництво мисливського будинку для голови Ради міністрів Російської імперії Петра Столипіна.
"Панове, можете бути певні: пам'ятник Шевченкові стоятиме у Києві тільки після моєї смерті!".
Ці слова прем'єр Столипін сказав уранці 13 вересня 1911 року на зустрічі з лідерами Київського клубу російських націоналістів.
Увечері того ж дня в Київській опері подвійний агент царської таємної охранки та бойової організації есерів Дмитро Богров кількома пострілами з браунінга смертельно поранив Столипіна, котрий помер п'ятьма днями пізніше у київському шпиталі. Так і не побачивши свого мисливського будиночка в Клавдієво.
У 1912 році придбав один із військових - Іван Зайцев, і облаштував собі маєток. Його ім'я залишилось у пам'яті жителів селища, бо місцевість навколо маєтку, струмок, ставок та урочище носять назву Зайцеві.
До війни в будинку Зайцева розташовувались квартири лікарів, під час Другої світової війни був госпіталь, після війни – контора лісництва.
Нині цей будинок – частина обласної протитуберкульозної лікарні.
Джерело: - Літопис рідного краю. Бородянщина.Виддання 2-е, доповненне. - Немішаєве: Видавництво "ДажБог", 2008.
- Вікіпедія
- Максим Стріха, історик. Радіопередача "Столипін і Україна" (https://www.radiosvoboda.org/a/973356.html)
Фото: Ruslan Biliakovych