Микуличі - одне з найстаріших поселень Київщини. Перша писемна згадка про це село датується початком XV ст. В "Актах, относящихся к истории Южной и Западной России" розміщено документ за 1415 рік, у якому вперше згадується с. Микуличі у переліку володінь Київського Софійського монастиря.
Спогади про Микуличі зустрічаються в привілеї Олександра Володимировича, кня зя Київського (1443-1455 рр.), яким кинязь жалує Микуличі разом з Коленцями на Тетереві та Глібівкою на Ірпені Михайлу Юрійовичу зі Сквири.
На думку дослідників, свій початок село бере ще за часів Київської Русі. Доказом цього є стародавні кургани та залишки городищ,датовані княжою добою, та народні перекази.
Згідно з місцевими переказами, засновниками Микулич були прості люди - Никон Лешук та невідомий на ім'я Глушко, - які після розорення монголо-татарами старого села перші поселилися на цьому місці.
У 1860-х роках Микуличі були центром Микулицької волості Київського повіту. До складу Микулипької волості входили такі села: Микуличі. Мироцьке, Буда-Бабинецька, Пилиповичі та Пороскотень. У відомостях по Микулипькій волості за 1866 р. вмішено дані про населення Микуличі - 850 осіб.
У середині XIX ст. в селі стояла дерев'яна церква.
Крім основного заняття - хліборобства - селяни займалися перевезенням у Київ і перепродажем за наймом дров та лісоматеріалів.
У селі працювали церковнопарафіяльна школа на 30-35 учнів, яка була відкрита у 1897 р., одна винна і п'ять бакалійних крамниць, аптека, два вітряні млини і дві кузні.
На все село був один фельдшер та 9 бабок-повитух. Найближча поштово-телеграфна контора була розташована за 15 вереств у Гостомелі.
При будівництві в 1900 р. залізниці КИЇВ -Ковель, яка проходила через микулицькі землі, селяни брали активну участь у будівельних роботах.
У 1907 р. в Микуличах розпочали будівництво цегляної церкви, на яку пішло 42 тис. рублів золотом.
Сьогодні населення Микулич понад 2,5 тисячі.
Не перемикайтесь. У нас для Вас ще багато цікавого.